- регламентувати
- —————————————————————————————регламентува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
регламентувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Примушувати кого небудь дотримуватися певних правил, обмежень. || Точно визначати, суворо встановлювати що небудь … Український тлумачний словник
регламентація — ї, ж. 1) Дія за знач. регламентувати. 2) Сукупність правил, що регламентують, визначають, регулюють, обмежують чию небудь діяльність. •• Гігієні/чна регламента/ція затвердження науково обґрунтованих, апробованих державних санітарних норм, правил … Український тлумачний словник
регламентований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до регламентувати. || регламенто/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
регламентування — я, с. Дія за знач. регламентувати … Український тлумачний словник
регламентуватися — у/ється, недок. Пас. до регламентувати … Український тлумачний словник
регламентуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до регламентувати … Український тлумачний словник